Історія

Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція була cтворена і розпочала свою роботу в лютому 1956 року. В 2000 році згідно з наказом Української академії аграрних наук за №67 від 25.07.2000 р. станцію було перетворено в Миколаївський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Першим директором дослідної станції був Калашник Дмитро Іванович (1956-1958 рр.), а потім в різні роки колектив очолювали: Цешейко Владислав Янович (1958–1960), Тихонов Микола Михайлович (1960-1978), Лимар Анатолій Остапович (1978-1987), Фесенко Георгій Петрович (1987-1997), Котков Василь Павлович (1997-2001), Чмирь Сергій Михайлович (2001-2008), з 2008 р. Бутов Василь Миколайович.
Завданнями новоствореної дослідної станції були розробка заходів по підвищенню урожайності і збільшенню продуктивності тваринництва, організація сорто-насінницької і племінної роботи в колгоспах, організація контрольно-насінницької справи і робіт по складанню ґрунтово-агрономічних карт і виконання аналізів для визначення потреби ґрунтів у добривах, а також ведення сільськогосподарської пропаганди і ознайомлення спеціалістів сільського господарства з усіма досягненнями сільськогоподарської науки і передової практики.
На станції працювали 40 наукових співробітників, два з них –
кандидати сільськогосподарських наук.

До складу дослідної станції входили:

  • відділ рільництва;
  • відділ плодоовочівництва;
  • відділ захисту рослин;
  • відділ селекції і насінництва;
  • відділ тваринництва;
  • відділ економіки та організації сільського господарства;
  • відділ наукової інформації та масового дослідництва.

Також у складі дослідної станції працювали дві лабораторії: агрохімічна і зрошення.
Науково-дослідна робота велась по 14 темах. Науковцями розроблялась система ведення господарства в колгоспах і радгоспах області, яка забезпечувала найбільший вихід сільськогосподарської продукції на 100 гектарів сільськогосподарських угідь. З цією метою на станції велись досліди по агротехніці вирощування кукурудзи, озимої пшениці, сорго, цукрових буряків, овочевих та кормових культур, по внесенню під сільськогоподарські культури органічних, мінеральних, бактеріальних добрив та мікроелементів.
Значна дослідна робота проводилась у галузі тваринництва, зокрема, по інтенсифікації вирощування молоднякасільськогосподарських тварин, підвищенню жирномолочності корів, профілактиці боротьби із захворюваннями тварин.
За дослідною станцією було закріплено 13 опорних пунктів, де в першу чергу впроваджувались досягнення науки і досвід передовиків.