ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту озимих культур у господарствах Миколаївської області на ранньовесняний період 2017 року

В осінній період 2016 року розвиток шкідливих організмів на посівах озимих культур мав здебільшого помірний характер. Значної шкодочинності шкідників та ураження рослин хворобами не спостерігалося. Погодні умови сприяли загалом добрій перезимівлі шкідників.

 ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становитиме комплекс шкідливих організмів: хлібна жужелиця, злакові мухи, частково хлібні блішки, п’явиці, озима совка та мишоподібні гризуни, серед хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості.

Шкідники

За даними грунтових обстежень хлібною жужелицею заселено 28% посівів озимих зернових культур. Найбільший зимуючий запас шкідників зберігається у Баштанському, Врадіївському, Казанківському, Миколаївському, Березанському та Очаківському районах, де їх чисельність складає 0,5-2,0 екз./м². Відновлення живлення фітофага відбуватиметься за підвищення середньодобових температур до +8+10°С.  Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується протягом ІІ декади березня – першої половини квітня.                                                                                          

Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками шкідника є проведення обстежень, зокрема по стерньових попередниках. При локальному розповсюдженні шкідника обробляють осередки пошкодження з охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за дифузного розселення – обробляється вся площа.

В квітні можлива шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична, шведська). З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини.

Значної шкодочинності злакових мух на озимих зернових культур не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути  на ярі зернові в період сходів, де можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.

 

 

 

У ранньовесняний період можлива осередкова шкодочинність озимої совки та інших видів підгризаючих совок. При прогріванні грунту на глибині 20 см до 10°С, гусениці підніматимуться у поверхневі шари грунту, їх живлення прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.

З підвищенням  температурного режиму, прогнозовано в І декаді квітня, посіви почнуть заселятися хлібними п’явицями та хлібними  блішками. В осередках високої чисельності шкідників можливі значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. Блішки зіскоблюють м’якоть з верхньої сторони листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки мають вигляд вузьких продовгуватих смужок і плям, розкиданих по всьому листку.

Хвороби

Восени минулого року погодні умови сприяли розвитку хвороб, що призвело до накопичення значного зимуючого запасу їх збудників. Інфекційний запас борошнистої роси зберігається на 20% площ та 1-5% рослин пшениці. Зараження рослин відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3-5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені  посіви на підвищеному азотному фоні.

Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-20% площ та 1-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.

З відновленням вегетації на посівах озимого ячменя продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігається на 10-30% площ. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря. Першочерговими заходами для обмеження шкодочинності гельмінтоспоріозів є проведення профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення.

 

ОЗИМИЙ РІПАК

Шкідники

         На посівах озимого ріпаку після відновлення вегетації шкодитиме ріпаковий пильщик. Зимуючий запас якого зберігається на 10-30% посівів ріпаку, за щільності 0,5-2,0 личинки на кв. м. Живлення шкідника прогнозовано триватиме впродовж ІІІ декади березня – ІІ декади квітня. Літнє покоління пильщика також шкодитиме на дозріваючих посівах ріпаку та гірчиці. Після перезимівлі посіви ріпаку заселятиме стебловий приховано-хоботник, а починаючи з  середини квітня цілий  комплекс шкідників – квіткоїди, листоїди, клопи, тощо.

 Хвороби

         При підвищенні температурного режиму рослини ріпаку уражуватимуться фомозом, переноспорозом та борошнистою росою, запас інфекції яких зберігається на 30-50% посівів. Інтенсивність ураження наростатиме по мірі зростання температури повітря, сприятиме розвитку збудників наявність вологи.