Льодяна кірка, її шкодочинність і методи боротьби з нею на посівах озимих

Періодично в зимовий період в Миколаївській області, а ще частіше  в її південних районах складаються несприятливі погодні умови   для  зимівлі  озимих культур, зокрема утворення  льодяної кірки під час випадання опадів у вигляді дощу чи мокрого снігу при мінусовій температурі повітря.

При випаданні дощу на мерзлу землю без снігового покриву утворюється притерта  льодова кірка  і при наявності снігового покриву підвішена  льодяна кірка.

Зазвичай більша шкодочинність  притертої льодяної кірки, яка проявляється у порушенні газообміну  внаслідок низької проникності льоду  для кисню та вуглекислоти. Шкодочинність шкірки  визначається її товщиною, тривалістю покриття нею рослин, температурою повітря та ступенем загартованості  покритих нею рослин. Чим товстіша  кірка  та  довший період її дії і нижча температура повітря,  тим наслідки непередбачуючі. Дія притертої кірки товщиною 2-4 см. на протязі 20 днів  – гине приблизно до 40%  рослин, на протязі 40 днів –  до 60% рослин. Кірка товщиною 6- 10 см спричиняє загибель до 50 % рослин  уже через 15 днів. Більш триваліша дія може призвести  до повної загибелі посівів. Підвішена льодяна кірка менш шкодочинна.

Повне знищення кірки і зокрема притертої  не можливе, особливо коли до закінчення зимового періоду ще залишається багато часу і спрогнозувати синоптичну  ситуацію важко.

Варіанти розвитку ситуації  на полях  покритих льодяною кіркою є такими:

1.Випадання снігу на притерту льодяну кірку  дещо знизить силу  її шкодочинності.

2.Різке потепління  призведе до танення  кірки.

3.Посилення морозів при відсутності снігу на льодяній кірці ще сильніше загострить   ситуацію, так як лід у 5 разів  теплопровідніший  за сніг і це може призвести  до загибелі рослин уже  від морозу.

4.На площах де озимі були  ослаблені та утворилась товста  притерта льодяна кірка ( більше 4-х см) можливий   пересів.

Для зниження шкодочинності льодяної кірки  рекомендувано застосовувати:

1.Розкидання в кінці зими по льоду для прискорення його танення перегною, торфу, чорнозему, попелу, темних видів добрив ( каїніт, калійна селітра).

2.Коткування полів кільчасто-шпоровими катками.

3.Внесення аміачної селітри  на початку потепління.

Користь від внесення зараз аміачної селітри сумнівна, так як може спричинити утворення при короткочасному потеплінніі ще сильнішої кірки, а при мінусових температурах до непродуктивних витрат азоту в повітря.

Єдиним ефективним  і економічно виправданим  методом боротьби із товстою підвішеною кіркою зараз  може бути коткування. Ефективність буде на тих полях де методом проби видно що кірка дійсно руйнується. При тонкій підвішеній  кірці зазвичай значного пошкодження рослин не  спостерігається.

Директор МДСДС ІЗЗ НААН                                            В. Н. Ганганов