ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту озимих культур у господарствах Миколаївської області на ранньовесняний період 2017 року

В осінній період 2016 року розвиток шкідливих організмів на посівах озимих культур мав здебільшого помірний характер. Значної шкодочинності шкідників та ураження рослин хворобами не спостерігалося. Погодні умови сприяли загалом добрій перезимівлі шкідників.

 ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становитиме комплекс шкідливих організмів: хлібна жужелиця, злакові мухи, частково хлібні блішки, п’явиці, озима совка та мишоподібні гризуни, серед хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості.

Шкідники

За даними грунтових обстежень хлібною жужелицею заселено 28% посівів озимих зернових культур. Найбільший зимуючий запас шкідників зберігається у Баштанському, Врадіївському, Казанківському, Миколаївському, Березанському та Очаківському районах, де їх чисельність складає 0,5-2,0 екз./м². Відновлення живлення фітофага відбуватиметься за підвищення середньодобових температур до +8+10°С.  Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується протягом ІІ декади березня – першої половини квітня.                                                                                          

Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками шкідника є проведення обстежень, зокрема по стерньових попередниках. При локальному розповсюдженні шкідника обробляють осередки пошкодження з охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за дифузного розселення – обробляється вся площа.

В квітні можлива шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична, шведська). З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини.

Значної шкодочинності злакових мух на озимих зернових культур не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути  на ярі зернові в період сходів, де можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.

 

 

 

У ранньовесняний період можлива осередкова шкодочинність озимої совки та інших видів підгризаючих совок. При прогріванні грунту на глибині 20 см до 10°С, гусениці підніматимуться у поверхневі шари грунту, їх живлення прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.

З підвищенням  температурного режиму, прогнозовано в І декаді квітня, посіви почнуть заселятися хлібними п’явицями та хлібними  блішками. В осередках високої чисельності шкідників можливі значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. Блішки зіскоблюють м’якоть з верхньої сторони листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки мають вигляд вузьких продовгуватих смужок і плям, розкиданих по всьому листку.

Хвороби

Восени минулого року погодні умови сприяли розвитку хвороб, що призвело до накопичення значного зимуючого запасу їх збудників. Інфекційний запас борошнистої роси зберігається на 20% площ та 1-5% рослин пшениці. Зараження рослин відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3-5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені  посіви на підвищеному азотному фоні.

Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-20% площ та 1-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.

З відновленням вегетації на посівах озимого ячменя продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігається на 10-30% площ. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря. Першочерговими заходами для обмеження шкодочинності гельмінтоспоріозів є проведення профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення.

 

ОЗИМИЙ РІПАК

Шкідники

         На посівах озимого ріпаку після відновлення вегетації шкодитиме ріпаковий пильщик. Зимуючий запас якого зберігається на 10-30% посівів ріпаку, за щільності 0,5-2,0 личинки на кв. м. Живлення шкідника прогнозовано триватиме впродовж ІІІ декади березня – ІІ декади квітня. Літнє покоління пильщика також шкодитиме на дозріваючих посівах ріпаку та гірчиці. Після перезимівлі посіви ріпаку заселятиме стебловий приховано-хоботник, а починаючи з  середини квітня цілий  комплекс шкідників – квіткоїди, листоїди, клопи, тощо.

 Хвороби

         При підвищенні температурного режиму рослини ріпаку уражуватимуться фомозом, переноспорозом та борошнистою росою, запас інфекції яких зберігається на 30-50% посівів. Інтенсивність ураження наростатиме по мірі зростання температури повітря, сприятиме розвитку збудників наявність вологи.

Інтенсивна технологія вирощування озимої пшениці та її вплив на основні показники продуктивності культури

УДК 633.11:631.17

Хомяк П.В., кандидат с.-г. наук

Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України

e-mail: paulito@inbox.ru

Наводяться дані про формування елементів продуктивності рослин озимої пшениці залежно від сорту, попередників та технології вирощування в умовах південного Степу України.

Постановка проблеми. Україна належить до провідних держав-зерновиробників світу. Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що впливає на обсяги та вартість основних видів продовольства для населення країни (зокрема, продуктів переробки зерна і продукції тваринництва). Він формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова  галузь  є  базою  та  джерелом  сталого  розвитку  більшості  галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту. Тому підвищення врожайності зернових культур – одна з першорядних задач рослинництва. Озимі зернові культури займають ведуче місце у виробництві зерна. Вони найбільш урожайні, менше порівняно з ярими страждають від несприятливих погодних умов. У зв’язку з цим інтенсивна технологія вирощування озимих зернових культур представляє суттєвий інтерес для її широкого впровадження у господарствах півдня України. Підвищення врожайності саме цієї культури дасть змогу значно збільшити валові збори зерна по країні і довести їх до 60,3 млн. т [1].

  article60.pdf (144.0 KiB, 2,706 скачиваний)

Формування урожайності зерна ячменю озимого при його вирощуванні у південному степу України

УДК 633.16+551.5

Хомяк П.В., кандидат с.-г. наук

Андрійченко Л.В., кандидат с.-г. наук

Залевська М.П., с.н.с.

Миколаївська ДСДС ІЗЗ НААН України

Формування урожайності зерна ячменю озимого при його вирощуванні у південному степу України

Наводяться експериментальні дані впливу агрометеорологічних умов, попередників, застосування добрив та засобів захисту рослин на урожайність ячменю озимого.

Постановка проблеми. Ключовою проблемою сільськогосподарського виробництва нашої країни є прискорене і стійке нарощування об’ємів зерна. Перед працівниками сільського господарства постала важлива задача –забезпечити зростаючі потреби у високоякісному продовольчому і фуражному зерні, а також у зерні для технічної переробки. Однією з основних зернофуражних культур в Україні є ячмінь озимий, площі посівів якого досягають 1,3 млн. га, а валовий збір зерна по країні збільшився до 4 млн. тонн.

  article59.pdf (136.0 KiB, 915 скачиваний)

Врожайність зернофуражних культур у сівозмінах короткої ротації Врожайність зернофуражних культур у сівозмінах короткої ротації

УДК 633.1:631.1

Андрійченко Л.В., Миколаївський інститут АПВ НААН, кандидат с.-г. наук

Порудєєв В.А., Миколаївський інститут АПВ НААН, н. співробітник

Шкумат В.П., Миколаївський державний аграрний університет, кандидат с.-г. наук

 

На підставі багаторічних досліджень авторами вивчені особливості формування врожайності зернофуражних культур при вирощуванні їх в умовах південного Степу України у сівозмінах короткої ротації

Ключові слова: зернофуражні культури, продуктивна волога, урожайність, попередник, добрива, агрометеорологічні умови.

На основании многолетних исследований авторами изучены особенности формирования урожайности зернофуражных культур при возделывании их в условиях южной Степи Украины в короткоротационных севооборотах

Ключевые слова: зернофуражные культуры, продуктивная влага, урожайность, предшественник, удобрения, агрометеорологические условия.

 

These recomendations are based on longterm studies by above mentioned authors. Features of productivity formation of coars grains are studied at cultivation in


condition of southern Steppe of Ukraine in short-term crop rotation

Keywords: coars grains, productivity moisture, productivity, predecessor, fertilizers, agrometeorological conditions.


 

Вступ. Збільшення виробництва зернофуражних культур та ріст їх питомої ваги у хлібному балансі країни відіграють важливу роль в успішному розвитку зернового господарства в цілому [1, 7]. Особливе значення у зв’язку з цим має підвищення культури землеробства та освоєння науково обґрунтованих сівозмін як засіб регулювання надходження органічної речовини в ґрунт, швидкості його трансформації, фітосанітарного стану полів і в кінцевому підсумку – підвищення врожайності зернофуражних культур  [3, 5]. Дослідженнями встановлено, що сівозміни, як ті, що є основою здійснення технологічних систем (обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин та інших) тільки за рахунок раціонального чергування чистого пару і сільськогосподарських культур сприяють збільшенню продуктивності останніх на 7-8 ц зернових одиниць з 1 га [9, 10]….

  article58.pdf (241.8 KiB, 1,222 скачиваний)

СІВОЗМІНА ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

УДК 633.1:631.1

Андрійченко Л.В.,  кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник

Порудєєв В.О.,  науковий співробітник

 

Державна установа «Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства НААНУ»

 

В даний час ведення сільськогосподарського виробництва  відбувається  за умов росту екологічних і економічних проблем, підсилюється антропогенне навантаження на агроландшафти, у зв’язку з чим виникає необхідність удосконалення існуючих сівозмін, вивчення їх впливу на основні показники родючості ґрунту і продуктивність сільськогосподарських культур. Миколаївська ДСДС є однією з перших установ, де почали розробляти й впроваджувати сівозміни короткої ротації в умовах богарного землеробства. Зокрема, актуальним є питання виявлення найбільш ефективних попередників для зернофуражних культур, оптимального розміщення їх у таких сівозмінах для отримання високої врожайності зерна.

Дослідження проводили на чорноземах південних малогумусних, який за вмістом рухомих елементів характеризується середнім вмістом азоту і фосфору та дуже високим вмістом калію. Розмір посівної ділянки 80 м2, облікової – 50 м2. Повторність триразова. Озимий та ярий ячмінь, кукурудзу, горох та соріз розміщували у п’ятипільних зернопаропросапних сівозмінах із різною структурою сівозмінної площі. Вивчали неудобрений та удобрений (N60Р60) варіанти. Мінеральні добрива вносили під основний обробіток ґрунту. Агротехніка – загальноприйнята для Степу України.

За період повної ротації сівозмін один рік виявився гостропосушливим (2007 р.), один – вологим (2004 р.), інші ж роки були середньопосушливими або типовими для південного Степу України. Посуха 2007 року негативно позначилася на ефективності добрив і на врожайності культур, знизився врожай зерна і у середньому за п’ять років, а з другого боку, контрастні метеорологічні умови дозволили дати об’єктивну оцінку досліджуваним варіантам.

За період повної ротації п’ятипільних зернопаропросапних сівозмін (2004-2008 рр.) було встановлено, що фактор попередника впливає на рівень урожайності зернофуражних культур, збільшуючи його у середньому на 19 % при розміщенні культур по добрих попередниках. Так, найкращим із досліджених попередників для озимого ячменю був горох (урожайність – 23,7 ц/га в середньому по фонам живлення), для ярого ячменю та гороху – озима пшениця (урожайність – відповідно 17,3 та 31,8 ц/га в середньому по фонам живлення), для кукурудзи – ярий ячмінь (урожайність – 15,3 ц/га в середньому по фонам живлення), сорізу – озимий ячмінь (урожайність – 33,9 ц/га в середньому по фонам живлення). Соріз виявився найбільш врожайною зерновою культурою, в середньому по досліду його врожайність становила 32,6 ц/га, що на 6,6-17,5 ц/га вище за врожайність інших культур сівозміни.

Добрива підвищували врожайність зерна у середньому на 18 %, найбільша реакція на добрива спостерігалася у ярого та озимого ячменю – приріст урожайності від удобрення становив відповідно 38,2 та 24,7 % (у середньому по попередниках). Врожайність зернофуражних культур багато в чому визначається взаємодією місця в сівозміні та удобрення, позитивна роль цих факторів посилюється за сприятливих років та послаблюється у несприятливі за вологозабезпеченістю роки. За сприятливого чергування культур найбільш економно витрачається продуктивна волога, при цьому коефіцієнт водоспоживання зменшується на 16 % у середньому по фонах удобрення та культурах сівозмін. Удобрення сприяє зменшенню коефіцієнту водоспоживання культур на 232,5 т/м3 або 21 % порівняно з неудобреним фоном. Таким чином, урахування особливостей формування врожаю зернофуражних культур за різних попередників дає можливість визначати найбільш оптимальні варіанти їх вирощування та диференційовано підходити до розміщення їх у сівозміні та застосуванню добрив.

Обласний семінар-нарада з питань підготовки до проведення збирання ранніх зернових культур в Миколаївській області

6 червня 2012 року на базі Миколаївської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства (с. Полігон Жовтневого району Миколаївської області) було проведено семінар-нараду з питань підготовки до проведення збирання ранніх зернових культур.

Організатори проведення: Головне управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації і Миколаївська ДСГДС ІЗЗ.

Учасники: начальники управлінь агропромислового розвитку райдержадміністрацій, керівники обласних служб АПК, начальник управління Держтехногенбезпеки у Миколаївській області, керівники господарств області, науковці Інституту зрошуваного землеробства та Селекційно-генетичного інституту.

В практичній частині учасники семінару ознайомлені з дослідами по розробці інноваційних технологій вирощування озимих зернових культур, закладеними на науково-технологічному полігоні, з демонстраційним сортовипробуванням озимих зернових культур, стаціонарним дослідом по розробці короткоротаційних сівозмін.

На семінарі були розглянуті також питання: особливості захисту сільськогосподарських культур від бур’янів, шкідників та хвороб, закладки насінницьких посівів та заходи по забезпеченню сільськогосподарських товаровиробників насінням зернових культур, дотримання вимог законодавства в сфері пожежної безпеки та охорони праці на сільськогосподарських об’єктах в період збирання ранніх зернових культур та інші.

Вплив зрошення на продуктивність і якість зерна сортів твердої та м’якої ярої пшениці

  vpliv_zroshennya.pdf (184.7 KiB, 853 скачиваний)

Л.В. Андрійченко – науковий співробітник, Миколаївський ІАПВ УААН

Вологозабезпеченість є одним з головних факторів, що визначає стан посівів та урожай ярої пшениці в умовах степового регіону [1]. Її зрошення на Півдні України сприяє збільшенню врожаїв в 2-5 разів у порівнянні з богарними умовами [2,3]. Із появою нових високопродуктивних сортів ярої пшениці виникла необхідність вивчення питань формування продуктивності та якості зерна як в богарних, так і в зрошуваних умовах.

Урожай та білковість зерна ярої твердої пшениці залежно від гідротермічних умов Степу України

  urogay_yara_tv_pshen.pdf (154.9 KiB, 864 скачиваний)

Андрійченко Л.В., Миколаївський інститут АПВ УААН

Подана оцінка впливу гідротермічних умов на формування врожайності та якості зерна ярої твердої пшениці.

The article features estimation of influence hydrothermic conditions on shaping the productivities and quality grain spring durum wheat.

Продуктивність ярої пшениці залежно від способів сівби в покривній культурі з еспарцетом

  prod_yaroi_pshen.pdf (123.1 KiB, 1,335 скачиваний)

АНДРІЙЧЕНКО Л.В. – н. співробітник, Миколаївський інститут АПВ УААН

Встановлено більш сприятливі умови росту і розвитку еспарцету під покривом ярої м’якої пшениці порівняно з ярим ячменем. В результаті однакової продуктивності покривних культур найвищу продуктивність забезпечив агрофітоценоз «яра пшениця + еспарцет».

Выявлены более благоприятные условия роста и развития эспарцета под покровом яровой мягкой пшеницы сравнительно с яровым ячменем. В результате одинаковой продуктивности покровных культур наибольшую продуктивность обеспечил агрофитоценоз “яровая пшеница + эспарцет”.

PRODUCTIVITY OF SPRING WHEAT AS A COVER CROP WITH SAINFOIN DEPENDING ON SOWING PATTERNS. L.V. Andreichenko.

The study reveals more favorable growth and development conditions for sainfoin grown with spring soft wheat as compared with spring barley.

Шляхи підвищення врожайності та якості зерна твердої ярої пшениці на Півдні України

  shlyahi_yar_tv_pshen.pdf (181.2 KiB, 2,056 скачиваний)

Л.В. Андрійченко, аспірант Миколаївський інститут АПВ УААН
» В статті розглянуто основні прийоми підвищення продуктивності та якості зерна ярої твердої пшениці на основі досліджень 2004-2005 рр., проведених в умовах Миколаївського інституту АПВ.
» В статье рассмотрены основные приемы повышения продуктивности и качества зерна яровой твердой пшеницы на основе исследований 2004-2005 гг., проведенных в условиях Николаевского института АПВ.

THE WAYS of INCREASING to HARVEST and QUALITY GRAIN of HARD SPRING WHEAT IN THE SOUTH of UKRAINE. Andrejchenko L.V.

In article are considered main ways of increasing to productivity and quality grain hard spring wheat on base of the studies 2004-2005 years, carry out in condition of Institute of agoindustrial production of Micolaiv.

Підвищення ефективності виробництва зерна ярої пшениці в умовах південного Степу України

  pidvishchennya_effekt.pdf (120.4 KiB, 1,548 скачиваний)

Андрійченко Л.В., науковий співробітник Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН

Як традиційно прибуткова галузь, зерновиробництво відіграє значну роль в економіці вітчизняного сільського господарства і забезпечує його ведення від простого відтворення до розширеного. Основою зернового господарства України є зерно пшениці. Ґрунтово-кліматичні умови нашої країни сприятливі не тільки для вирощування великих, але й високоякісних врожаїв цієї культури. Найбільш сприятливими для вирощування сильних і цінних пшениць є степовий регіон – завдяки достатній кількості тепла, добрій родючості ґрунтів, а також обмеженому вологозабезпеченню, що в сукупності позитивно впливає на якість урожаю…

Врожайність ярої пшениці на Півдні України залежно від прийомів агротехніки

  vrogay_yaroi_pshen.pdf (135.6 KiB, 1,211 скачиваний)

Л.В. Андрійченко, науковий співробітник Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН

Реферат: Встановлено параметри строків сівби та норм висіву для нових сортів ярої пшениці в умовах степової зони.

Summary: It is installed parameters of sowing dates and sowing rates for the new sorts of spring wheat in conditions of steppe zone.

Вплив мінеральних добрив на поживний режим ґрунту при вирощуванні ярої пшениці

  vpliv_min_dobriv.pdf (144.3 KiB, 878 скачиваний)

Л.В. Андрійченко, кандидат с.-г. наук Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН

О.М. Плоскіра, студентка Миколаївський державний аграрний університет

У польовому досліді при вирощуванні ярої пшениці відмічена позитивна дія мінеральних добрив на поживний режим ґрунту. Найвищий уміст мінерального азоту та рухомого фосфору у ґрунті спостерігався при внесенні добрив у дозі N90Р90. Цей варіант забезпечував і найбільший приріст урожаю зерна ярої пшениці.

В полевом опыте при выращивании яровой пшеницы отмечено позитивное влияние минеральных удобрений на питательный режим почвы. Наивысшее количество минерального азота и подвижного фосфора в почве содержалось при внесении удобрений в дозе N90Р90. Этот вариант обеспечил и наибольший прирост урожая зерна яровой пшеницы.

ТНЕ Influence of mineral fertilizers on nourishing mode of soil under growing of spring wheat. Andreychenko L.V.

In field experiment under growing of spring wheat is noted positive influence of the mineral fertilizers on nourishing mode of soil. The top amount of mineral nitrogen and movable phosphorus in soil was kept when contributing fertilizers in dose N90Р90. This variant has provided and the most increase of harvest grain of spring wheat.

Фотосинтетична діяльність посівів ярої пшениці залежно від умов мінерального живлення та сорту

  photo_diyaln_posiviv.pdf (182.1 KiB, 1,558 скачиваний)

Андрійченко Л.В., Миколаївський інститут АПВ УААН

Наводяться дані про формування врожаю ярої пшениці в залежності від доз мінеральних добрив. Добрива сприяли збільшенню площі листя та фотосинтетичного потенціалу, накопиченню сухої речовини, підвищенню врожайності сортів ярої пшениці. Найвища продуктивність фотосинтезу відмічена у сортів твердої пшениці, ніж у м’якої.

The data on formation of spring wheat yield depending on rates of chemical fertilizers. Fertilizers favored increasing the leaf area and photosynthetic potential, accumulation of dry matter, increasing the yield sorts of spring wheat. Greatest production of photosynthesis was reported in sorts of durum than in soft spring wheat.