СИГНАЛІЗАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ щодо фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь в господарствах Миколаївської області від 06.06.2017 р.

Обстеженнями обласної Фітосанітарної інспекції встановлено, що на посівах озимої пшениці, озимого та ярого ячменів спостерігається значне ураження рослин хворобами – гельмінтоспоріозом, борошнистою росою, септоріозом, відмічені перші ознаки ураження бурою іржею. Погодні умови сприяють активному їх розвитку.

Тепла, волога, з частими опадами погода сприятиме поширенню хвороб колоса- фузаріозу, септоріозу, альтернаріозу. Для недопущення втрат урожаю від ураження рослин хворобами, рекомендовано провести захисні обробки посівів зернових колосових культур дозволеними фунгіцидами.
При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.
Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

На посівах зернових колосових культур проходить літ, яйцекладка та відродження гусениць зернової совки. Шкодочинність фітофага полягає в тому, що гусениць молодших віків вгризаються всередину зерна і там живляться. Починаючи з четвертого віку вони об’їдатимуть зерно повністю. Живлення фітофага триватиме до збирання врожаю. Крім того, гусениці живитимуться також зерном у валках, на токах, у зерносховищах, а після збирання врожаю — падалицею.

Крім того, очікується початок заселення посівів хлібними жуками та імаго хлібного туруна. Зазначені шкідники живитимуться зерном, період шкодочинності триватиме близько 30 днів.

Для недопущення втрат зерна потрібно проводити постійний моніторинг посівів та за необхідності захисні заходи. Економічний поріг шкодочинності:

  • жуки, турун – 3-5, або більше екз./м²;
  • гусениці совок – 20 екз./100 колосків.

Проведеними обстеженнями також встановлено, що на посівах озимих зернових чисельність личинок клопа шкідливої черепашки складає 1-5 екз./м², за віковим складом переважають личинки І-ІІ віків. З 12-13 червня близько 5-30% личинок прогнозовано досягнуть ІІІ віку – оптимального терміну для проведення захисних заходів.

Для недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ): 2 і більше екземплярів фітофага на м² у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6 екз./м², рекомендовано провести захисні заходи.

 При проведенні захисних обробок слід використовувати пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Імаго хлібного туруна
Імаго хлібного туруна
%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%8b%d0%b9-%d1%80%d0%b8%d1%81%d1%83%d0%bd%d0%be%d0%ba-16
Звичайна зернова совка
Імаго хлібного жука
Імаго хлібного жука

Клоп-шкідлива черепашка

Клоп-шкідлива черепашка

ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН на 24.04.2017 р.

Проведеними обстеженнями встановлено, що на посівах озимих зернових спостерігається шкодочинність комплексу шкідників, відмічена наявність значної кількості бур’янів та ураження рослин хворобами, розвитку яких сприяють погодні умови.

Для недопущення пошкодження рослин та зниження урожайності, при встановлені оптимального температурного режиму, рекомендуємо терміново провести захисні заходи – в першу чергу проти бур’янів та хвороб.

При проведенні захисних обробок використовуються пестициди згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні», з дотриманням регламентів їх застосування.

Під час проведення захисних заходів потрібно дотримуватися правил техніки безпеки та керуватися Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві». Нагадуємо, що відповідно до п. 6.1.7 зазначених правил адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.

Згідно вимог чинного законодавства, до всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, робітники повинні допускатися по наряду при наявності відповідного допуску і посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами.

За матеріалами Управління фітосанітарної безпеки.

ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту озимих культур у господарствах Миколаївської області на ранньовесняний період 2017 року

В осінній період 2016 року розвиток шкідливих організмів на посівах озимих культур мав здебільшого помірний характер. Значної шкодочинності шкідників та ураження рослин хворобами не спостерігалося. Погодні умови сприяли загалом добрій перезимівлі шкідників.

 ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ

Протягом ранньовесняного період загрозу посівам озимих зернових культур становитиме комплекс шкідливих організмів: хлібна жужелиця, злакові мухи, частково хлібні блішки, п’явиці, озима совка та мишоподібні гризуни, серед хвороб – борошниста роса, септоріоз та гельмінтоспоріозні плямистості.

Шкідники

За даними грунтових обстежень хлібною жужелицею заселено 28% посівів озимих зернових культур. Найбільший зимуючий запас шкідників зберігається у Баштанському, Врадіївському, Казанківському, Миколаївському, Березанському та Очаківському районах, де їх чисельність складає 0,5-2,0 екз./м². Відновлення живлення фітофага відбуватиметься за підвищення середньодобових температур до +8+10°С.  Найбільш активний період шкодочинності жужелиці очікується протягом ІІ декади березня – першої половини квітня.                                                                                          

Першочерговим заходом для попередження пошкодження посівів личинками шкідника є проведення обстежень, зокрема по стерньових попередниках. При локальному розповсюдженні шкідника обробляють осередки пошкодження з охопленням 10-15 метрової зони навкруги них, за дифузного розселення – обробляється вся площа.

В квітні можлива шкодочинність злакових мух (гесенська, пшенична, шведська). З підвищенням температури відбуватиметься заляльковування личинок, після чого розпочнеться виліт мух, що зазвичай спостерігається в І-ІІ декадах квітня. Через 5-10 днів після яйцекладки відбуватиметься відродження личинок, які пошкоджуватимуть рослини.

Значної шкодочинності злакових мух на озимих зернових культур не прогнозується. Основну увагу необхідно звернути  на ярі зернові в період сходів, де можливе формування осередків з підвищеною чисельністю шкідника. Друге покоління шведської мухи завдаватиме шкоду сходам кукурудзи. Сприятимуть розвитку мух тепла та суха погода.

 

 

 

У ранньовесняний період можлива осередкова шкодочинність озимої совки та інших видів підгризаючих совок. При прогріванні грунту на глибині 20 см до 10°С, гусениці підніматимуться у поверхневі шари грунту, їх живлення прогнозовано триватиме до ІІ декади квітня, після чого відбуватиметься заляльковування.

З підвищенням  температурного режиму, прогнозовано в І декаді квітня, посіви почнуть заселятися хлібними п’явицями та хлібними  блішками. В осередках високої чисельності шкідників можливі значні пошкодження рослин. Характерними ознаками пошкоджень п’явицями є продовгуваті наскрізні отвори на листовій пластині. Блішки зіскоблюють м’якоть з верхньої сторони листка, внаслідок чого пошкоджені ділянки мають вигляд вузьких продовгуватих смужок і плям, розкиданих по всьому листку.

Хвороби

Восени минулого року погодні умови сприяли розвитку хвороб, що призвело до накопичення значного зимуючого запасу їх збудників. Інфекційний запас борошнистої роси зберігається на 20% площ та 1-5% рослин пшениці. Зараження рослин відбуватиметься при зростанні температурного режиму до +3-5°С. За оптимальних умов: +14+17°С та 90-100% вологості повітря, інкубаційний період в середньому триватиме 4-5 днів. Першочергово уражуватимуться загущені  посіви на підвищеному азотному фоні.

Інфекційний запас септоріозу зберігається на 10-20% площ та 1-3% рослин озимої пшениці. Проростання спор збудника септоріозу відбувається за 100% відносної вологості та температури +4°С (оптимум +20+24°С). Інкубаційний період хвороби в залежності від температури складає 7-25 днів. Особливо сильний розвиток хвороби відбуватиметься за частих дощів при оптимальних температурах і слабких вітрів. Джерелом інфекції септоріозу є уражене листя, рослинні залишки, додатково – дикоростучі злакові трави.

З відновленням вегетації на посівах озимого ячменя продовжиться розвиток гельмінтоспоріозних плямистостей, запас інфекції яких зберігається на 10-30% площ. Сприятимуть поширенню хвороби помірні температури (+18+20°С) та підвищена вологість повітря. Першочерговими заходами для обмеження шкодочинності гельмінтоспоріозів є проведення профілактичних фунгіцидних обробок у фазу весняного кущення.

 

ОЗИМИЙ РІПАК

Шкідники

         На посівах озимого ріпаку після відновлення вегетації шкодитиме ріпаковий пильщик. Зимуючий запас якого зберігається на 10-30% посівів ріпаку, за щільності 0,5-2,0 личинки на кв. м. Живлення шкідника прогнозовано триватиме впродовж ІІІ декади березня – ІІ декади квітня. Літнє покоління пильщика також шкодитиме на дозріваючих посівах ріпаку та гірчиці. Після перезимівлі посіви ріпаку заселятиме стебловий приховано-хоботник, а починаючи з  середини квітня цілий  комплекс шкідників – квіткоїди, листоїди, клопи, тощо.

 Хвороби

         При підвищенні температурного режиму рослини ріпаку уражуватимуться фомозом, переноспорозом та борошнистою росою, запас інфекції яких зберігається на 30-50% посівів. Інтенсивність ураження наростатиме по мірі зростання температури повітря, сприятиме розвитку збудників наявність вологи.